Страх, як холодно, коли мусиш вибігати на вулицю- погрітися. Забіг, задубілий, до якогось там, як і всі 2022 шарашки, магазину- при дверях автобусів з району. Замовив каву. Хляп- пів чайної ложечки тієї гранули- і мало не пів літра води гаратає. Поміж тим, два-три слова бла-бла-бла. І маєш: "Ви щось "цикнули", може? ". Ото в народі про таких й кажуть: тупі блондинки всі- сучки крашені. Абим навіть на руках встроч головою зайшов- я (може, навіть, як таємний покупець) зайшов попити кави за свої, дуже маленькі, гроші. Тобі що: в межу заїхали, що стоїш там, розпацькана всіма ваксами на фейсі, а два слова не вмієш докупи цикнути? Най ті цикає твій рабовласник, котрий знайшов ще одну тупу мадриглю, котра завтра вже там працювати не буде, бо таке тупе й бездарне, що досі буквар догори ногами читає. І нічого вибігати за двері- попозирати: я своїх тридцять три літери вивчив ще, маючи якихось два роки від народження, а вам там нічого робити: накопати- і нехай йде гній метати! А то вам там, за тими прилавками, занадто гінц-ганц, схоже з усього.