красиво було як на кульпаркiвськiй, випили по таблетцi, та слухали казки про Васюки- Остапа Бендера. Всi прям патрiоти, патрiотами, але на фронт добровольцiв не збирали прям в залi, хорошенький такий пир пiд час чуми(вiйни), пiсеньки спiвали поки дехто вмирав, так сказати на костях, радувались як могли. згнило все в тiй Украiнi, а особливо на дорозi БИЧ.