Та вгамуйтеся, нарешті.  
Як мама, я вас розумію. Але ваші син і чоловік хоч і служать (якщо це правда), але дякуйте Богу, що живі, і не інваліди без рук-ніг-очей.  
А ненавидіти всіх і пирскати злобою на всіх -це перебір.  
У матерів, що втратили своїх дітей через тих «вгодованих бройлерів» (у тому я з вами згідна) менше злоби і ненависті до усіх, ніж у вас.