Мирон Чернець програв суд газеті "Гомін Галичини"

 Надрукувати
Новини
20.03.2013
СудСправа №1306/2044/2012 2/1306/676/2012
Рішення іменем України
"29" грудня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді - Гайдука А.М при секретарі - Коваль Л .М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом Чернець Мирона Васильовича до газети "Гомін Галичини" про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, - встановив.

Читайте також:
Утиски на свободу слова
Судові справи, або скільки коштує честь професора?
Журналісти стурбовані порушенням свободи слова
Нові загрози свободі слова на Дрогобиччині
Дрогобицький суд VS свобода слова
Врешті сталося: з Максима Федиса кайдани зняли
Мирон Чернець уже не проти Максима Федиса
Суд над сайтом ДІ та газетою "Гомін Галичини". Чергове судове засідання

Чернець М.В. звернувся до суду з позовом до відповідача - газета "Гомін Галичини" про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19 січня 2012 року у газеті "Гомін Галичини" було поміщено інформацію "Казка про азійсько-Дрогобицьку університетську династію або чому до влади рвуться невдахи і банкрути", автором якої є нібито (дідусь Панас, казкар). Позивач працює в Дрогобицькому педагогічному університеті ім. І. Франка, а стаття-казка, якраз стосується діяльності цього вищого навчального закладу і зокрема її керівництва. У змісті даної казки на думку позивача згадується його, прізвище Чернець. Оскільки, така стаття викладена зі змістом звинувачення позивача у обкраданні, хабарництві, тощо, він переконаний, що в такому випадку дана казочка порочить його честь, гідність та ділову репутацію. За вказаних обставин, позивач змушений був звернутись до суду із таким позовом.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, покладається на обставини викладені у позовній заяві, просить зобов'язати відповідача спростувати інформацію викладену у формі казки як неправдиву та стягнути 50000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, подав заяву про слухання справи за його відсутності, просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у заяві.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд переконаний, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступних підстав. З копи газети "Гомін Галичини" від 19 січня 2012 року, яка є в справі, видно, що у ній опублікована стаття - "казка про азійсько-Дрогобицьку університетську династію або чому до влади рвуться невдахи і банкрути", в якій згадується прізвище "Чернець", а саме конкретно зазначено "Монах-Чернець".

В такому випадку, зміна прізвища, тобто, з приставкою "Монах" на переконання суду, не є конкретизацією викладеного в статті власного прізвища позивача, а саме його особи, оскільки він є "Чернець Мирон Васильович", тобто прізвище є змінено і не стосується безпосередньо позивача.

Окрім цього, суд також переконаний, що в змісті цієї статті вбачаються наявні оціночні судження викладені стороною відповідача.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер, використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Згідно ст. 47-1 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі постанови), відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні ст. 10 Конвенції.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 року слід мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Таким чином обов"язковою умовою відповідальності є наявність заподіяної шкоди відповідним особистим немайновим благам.

Також, згідно згаданого п. (б) вказаного у постанові, така інформація на переконання суду не стосується сторони позивача у зв'язку із неконкретним вказанням його прізвища (Чернець Мирон Васильович), тобто із зміною "Монах-Чернець", що не можливо вважати як одну і ту ж саму особу. Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України, а також закріплене в ст 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

Опублікована стаття за змістом набула форму фейлетону, яким до відома читачів доведені думки та погляди анонімного автора, на поведінку керуючого складу Дрогобицького педагогічного університету без зазначення конкретної особи позивача, зокрема його прізвища, і ці відомості за своїм характером мають сатиричну спрямованість, є судженнями анонімного автора, не стосувались конкретно особи позивача, тому редакція газети не повинна нести за них відповідальність.

Також, не підлягає задоволенню зазначена позивачем вимога про стягнення моральної шкоди з відповідача через те, що ним не надано суду доказів порушення відповідачем його права, а відповідно до ст. 23 ЦК України, лише особа, право якої порушене, має право на відшкодування моральної шкоди.

Даний позов суд вважає безпідставним та вбачає підстави для відмови в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 218 ЦПК України, суд в нарадчій кімнаті постановив у задоволенні позову Чернець Мирона Васильовича до газети "Гомін Галичини" про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку апеляції через суд першої інстанції, шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Вирішив: суддя Гайдук А.М.

Переглядів: 2513

Коментарі (8)
 
Мирон Чернець морольне ***, це всі знають в Університеті , дурне ходе само з собою розмовляє там криша вже давно поїхала, таких і тримають в нас. Якою ж треба бути морально *** людиною щоб судитись з вагітною жінкою.
Повідомити адміна
Рейтинг: 13+ -2-
  
Правда, 10:07 20 березня 2013 р.
 
Мирон Чернець моральний ***, судитись з вагітною жінкою дозволить тільки Професор ***.
Повідомити адміна
Рейтинг: 15+ -1-
  
Правда, 10:10 20 березня 2013 р.
 
Аня. Я Вас вітаю з першою перемогою! 8) І, думаю, не останньою! 8) ;)
Повідомити адміна
Рейтинг: 12+ -1-
  
Федько СИМІВ, 10:54 20 березня 2013 р.
 
Той, хто знає не з пліток структуру мафійного керівництва університету, розуміє, що про ніяку гідність таких проФФесорів не може йти мова!
Повідомити адміна
Рейтинг: 13+ 0-
  
, 16:16 20 березня 2013 р.
 
думав, шо такі часописи як "гониво галичини" тепер можна знайти тільки в архівах - а вони ше шось там собі пишуть, судяться, життя б'є, як фонтан революціонера лагодича
Повідомити адміна
Рейтинг: 4+ -7-
  
я в шоці, 17:33 20 березня 2013 р.
 
Соромно читати як рішення суду, яке не відповідає елементарним вимогам ст. 215 ЦПК України, в п. 2 якої міститься вимога викласти пояснення сторін, які беруть участь в справі, а нетільки посилання на підстави, викладені у невідомій заяві. 
Суд, вірніше суддя, взяв на себе функцію літературознавця, зробивши з казки фельєтон. 
А публікувати рішення суду, яке не набуло законної сили, є порушенням чинного законодавства. 
Що сосується дписів, то вони схлжі на гавкіт з підворотні.
Повідомити адміна
Рейтинг: 4+ -6-
  
Василь, 20:52 20 березня 2013 р.
 
Є один "аморальний душок" у цьому всьому. 
 
Мова йде про те, що багато дописувачів і коментаторів ховаються під різними псевдонімами "казкарів", "байкарів", "прісів" і навіть "правди". 
 
Мета таких анонімних "фелейтонів", "казок" - у вишукано непорядний спосіб обпаплюжити ближнього, запхавши голову під стіл.  
 
Відкрий забрало, виліз з "чехла", скажи своє правдиве ім"я, а потім найди сміливість висловити свою думку у природний спосіб!  
 
Інакше "А судьи кто?"
Повідомити адміна
Рейтинг: 5+ -2-
  
, 23:09 20 березня 2013 р.
 
деякі коментарі відверто дивуть, ну наприклад, Мирон Чернець не моральний бо судився з вагітною жінкою! А вагітна жінка за перепрошенням моральна що в своїй газеті ліпить за грощі брудні статті автора який себе боїться назвати? Чи може все мало виглядати так: читаєш про себе в газеті брудну статтю, не етичні висловлювання і відверті образи, реагуєш відповідним чином, подаєш до суду, а потім дізнаєшся що редактор на той момент вагітна, далі за логікою маєш вибачитися перед нею що завдав їй вагітній жінці клопотів, забираєш позов і думаєш, як це я так міг судитися з вагітною який я аморальний.
Повідомити адміна
Рейтинг: 5+ -3-
  
торн, 00:42 21 березня 2013 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:
 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)