Зміни у законодавстві – практичні поради для жертв домашнього та сексуального насильства |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) leopolis.news | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15.01.2019 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 січня 2019 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Змінами внесено доповнення до Кримінального кодексу України такими статтями: 91-1 (Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство); 126-1 (Домашнє насильство); 153 (Сексуальне насильство) та 390-1 (Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програми для кривдників). Зміни стосуються домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства, а також сексуального насильства.Що робити аби не стати жертвою домашнього насильства або як мінімізувати його наслідки.
Результати досліджень показують, що більшість жертв фізичного насильства тривалий час дозволяли кривдити себе на словесному рівні. Тобто спочатку жертва потерпає від психологічного насильства, а потім відбувається фізичне насильство.
Не дозволяйте себе ображати, принижувати від початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які можуть привести до насильства.
Правильно оцінюйте ситуацію
Сімейні конфлікти відбуваються у замкнутому просторі будинку чи квартири, де немає можливості зовнішнього втручання. У разі загрози конфлікту треба вийти з дому — конфлікт на людях, як правило, стає менш напруженим.
Якщо виникає загроза конфлікту (і як наслідок — насильства), спробуйте запросити людину, яка зменшить напруження, — наприклад, родича. Бережіть їх нервову систему і не провокуйте насильства по відношенню до дітей.
Не провокуйте конфлікти
Статистика свідчить, що більш ніж 60% убивств і тяжких тілесних ушкоджень здійснюються на побутовому грунті, тобто є наслідком імпульсивних, а не спланованих дій.
Якщо відомо, що один із членів сім’ї негативно реагує на якісь дії (наприклад, вживання алкоголю, запізнення, контакти з певними особами та ін.), не провокуйте конфлікти і, як наслідок, — і потенційне насильство.
Будьте особливо обережними з п’яними
Часто домашнє насильство чинять нетверезі особи. У нетверезому стані інколи агресивними стають цілком неконфліктні люди. Якщо ви бачите, що особа перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з нею стосунків, не реагуйте на провокації, а намагайтесь заспокоїти та не робіть різких зауважень.
Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення: вийдіть в іншу кімнату, до сусідів, на вулицю.
Насильник повинен знати, що обов’язково буде покараний
Особа, яка потенційно може здійснити насильницькі дії, повинна знати, що вона обов’язково буде покарана. Можна повісити на видному місці списки телефонів служб невідкладної допомоги: швидкої допомоги, поліції та ін. Серед номерів телефонів повинен бути телефон дільничного.
Зміни у Кримінальному кодексі України
Стаття 126-1. Домашнє насильство
Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, –
карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Стаття 153. Сексуальне насильство
1. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) –
карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
2. Сексуальне насильство, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152, 154, 155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, –
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
Стаття 91-1. Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство
1. В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:
заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
2. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.
3. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
4. Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем – командир військової частини.
Водночас статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) передбачені ті самі обмежувальні заходи, що і статтею 91-1 КК України, крім направлення для проходження пробаційної програми.
В обох випадках ці заходи мають запобіжне значення і відрізняються переважно порядком їх призначення.
Важливо звернути увагу на те, що згідно зі статтями 91-1 КК України та 194 КПК України суд не зобов’язаний, а може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, обмежувальні заходи.
У разі невиконання кривдником обмежувальних заходів Законом передбачено відповідальність за статтею 390-1 «Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників»:
Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, – караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років. Джерело: leopolis.news Переглядів: 2400
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6061 день)