Рано чи пізно найприємніший "по-місту-за-ручку-ходильний" та "одне-на двох-морозиво-жувальний" період залицяння плавно переходить у те, що прийнято називати "серйозними стосунками". Її батьки і Його родина вже давно перезнайомилися і при найменшій оказії обговорюють гіпотетичну дату весілля, наввипередки пропонують меню, рахують витрати на празникові строї для майбутніх тещі і свекрухи і з превеликим задоволенням постійно забувають, що головні дійові особи їх грандіозних весільних планів ще нічого не вирішили і якось так не дуже активно беруть участь у Великій Дискусії.
У вівторок (12 квітня 2011 року) у Дрогобичі відбудуться перші слухання на тему громадських рад і їх встановлення. Відповідно до інформації редакції, вже сформована громадська рада не є конструктивною, бо ініціатори створення власноруч вписують правила гри і учасників. Тому подаємо уривок зі статті "Громадські ради: криза демократії чи її розвиток?", автор Наталія Окша.
Написав(ла) Отаман Дрогобицького козацького куреня ім. Івана Богуна УК Тимофій Хащівський
04.04.2011
Вельмишановний мій Читачу.
Я пропоную Тобі уважно прочитати цей, викладений мною, матеріал і прийняти участь у голосуванні. Повір, будь ласка, моєму досвідові- це піде на користь і Тобі і тим Народним Обранцям, яким Ти довірив захищати Твої інтереси, проголосувавши за них під час чергових виборів.
Також Ти можеш надіслати свого листа, зі своїми міркуваннями з цього приводу, на мою електронну адресу
Через рік у Росії - президентські вибори. За великим рахунком, нам усе одно, хто прийде до влади: чи залишиться Медведєв, чи повернеться Путін, чи олігархи поставлять когось третього. Україна від цього лише програє в будь-якому випадку.
Написав(ла) Тимофій Хащівський, отаман Дрогобицького козацького куреня ім. Івана Богуна УК
20.03.2011
Народне прислів’я говорить: "Людині ніколи не буває так добре, щоби не могло бути ще краще". Днями я мав змогу, у черговий раз, переконатися в справедливості цього стверджування. Йдеться про те, що 22-го березня о 14.30 год у приміщенні головного корпусу Дрогобицького педуніверситету ім. Івана Франка розпочнеться літературно-мистецьке свято під назвою: "Нездоланність слова". Там же буде представлена і література патріотичного змісту, видана фондом Фещенка-Чопівського.
Бачити навколо безлад - це страшно, але відсутність будь-якої перспективи лякає ще більше. Те, що з нашим суспільством щось не в порядку, стає щораз зрозумілішим навіть у рамках нашого рідного міста.
Останнім часом ми спостерігаємо, як з кожним днем все більше і більше нас поглинає процес глобалізації. З одного боку влада і суспільство говорить про те, що Україна прагне до співробітництва з Європейським Союзом, а з іншого боку, більшість прагне до близькості зі Східним сусідом — Росією. Проте ніхто не задумується над тим, що, попри важке економічне, політичне та соціальне становище в Україні, спостерігається стрімкий занепад духовних, культурних, державних та патріотичних цінностей.
(натисніть на фото для перегляду, на фото - голова Дрогобицької міськрайонної молодіжної громадської організації "Молодий народний рух" Зеновій Квасній)
Гламур - це синонім розкішного життя. Витонченість, неперевершене відчуття стилю, високий рівень інтелекту. Культура спілкування, етикет, прийняті норми поведінки. На подібні "тусовки" люди зазвичай приходять виключно поспілкуватись, розширити круг знайомств, і зустріти старих друзів, а не "нажертися" алкоголю і не прилипнути до барної стойки, як це робить так звана "рагульня".
Не будемо вдаватися в історію міста, наведемо деякі факти відносно кількості і складу населення.
1939 р. — 34 600 мешканців (26,3% — українці, 33,2% — поляки, 39,9% — євреї);
1970 р. — 56 000 мешканців (70% — українці, 22% — росіяни, 3% — поляки, 3% — євреї);
2005 р. — 78 595 мешканців.
Написав(ла) Тимофій Хащівський, отаман Дрогобицького козацького куреня ім. Івана Богуна УК
16.02.2011
10 лютого цього року, в приміщенні Дрогобицької райдержадміністрації, відбулися установчі збори ІСГ (інститутів громадянського суспільства, тобто: громадських організацій, професійних спілок тощо) задля створення при Дрогобицькій райдержадміністрації Громадської ради. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 3-го листопада 2010 року № 996. Збори відбулися за присутності повноважних представників 17-ти ІСГ.
Минулого тижня депутати Трускавецької та Стебницької міських рад присвоїли Степанові Бандері звання почесного громадянина своїх міст. Депутати Дрогобицьких міської та районної, а також Бориславської міської рад до такого маразму не дійшли, засудивши антиукраїнські дії президента і суддів, які мають намір позбавити Провідника ОУН звання Героя України.
Нинішня влада вдалась до репресій проти власного народу. Люди виступили проти Податкового кодексу - і наметове містечко під приводом встановлення януковицької "йолки" розігнали. А ще на нас чекають Трудовий і Житловий кодекси, в яких нам відведене місце рабів.
Україна відома світові не тільки працьовитим і обдарованим народом, багатими на чорноземи та підземні поклади корисних копалин землі, унікальним географічним розташуванням та помірним кліматом, краєвидами та багатющою історією народу і його надбаннями", але й, на жаль, іншим "здобутком" сучасності – високим рівнем корумпованості. Цей спрут міцними і довжелезними щупальцями охопив практично всі сфери суспільства, і живиться завдяки лицемірній владній верхівці країни.
На днях, як і більшість дрогобичан, які не мають автономного опалення, отримую квитанцію на оплату послуг КП "Дрогобичтеплоенерго". Сума, прямо скажу, немаленька. Тому, хочу поділитись з читачами роздумами: "А чи платимо ми лише за тепло в наших квартирах?"
(Натисніть на фото для перегляду, всього в статті 6 фото)
Є особливий період у році, коли так хочеться хоч на мить забутися й ніби машиною часу повернутися в ті безлаберні дні, коли можна було мати розкіш жити простіше.
Від редакції Дрогобич Інфо: ми просто не могли не опублікувати цю статтю пана Власюка. Адже на цю болючу для Дрогобича тему ми вже писали на річницю смерті.
Минулої п’ятниці, 24 грудня, відбулось останнє судове засідання в справі вбивства дрогобицького юнака Вадима Шестакова, який навічно залишився дев’ятнадцятирічним.
Щоденно з екранів телебачення, газетних та інтернет-сторінок ллється потік бруду в сторону лікарів. Бач, найбільші корупціонери в державі. Дійшло до того, що до лікарів немає найменшої поваги з боку населення. В очі одне, поза очі – лайка... Двері в кабінети ногами відкривають, і вже(!) вже(!) дай відповідь, дай довідку, проконсультуй...
Не люблю зими. Вона така холодна, непривітна. Ну що в цю пору доброго? Лише дітлахам втіха – кататися на санчатах та ковзанах. Хочеться барвистої весни, гарячого сонця, цвіту магнолії, акацій, каштанів, маргариток на клумбах, усмішок молодих дівчат… Всі жінки – це квіти: привабливі, різні і неповторні. І чомусь думками переміщуюся у романтичні міста Львів, Париж, Відень, Санкт-Петербург. А от рідний Дрогобич – романтичне місто? Ну чому в Дрогобичі нема власної Ейфелевої вежі?
(натисніть на фото для перегляду, всього в статті 6 фото)
Що робиться в нашому місті? Роман Купрієнко - завжди радісний усміхнений, а тепер мертвий, вбитий. За що і хто мав людське право так вчинити? Люди, пацани, що робиться з вами - я сам його одноліток, ми з однієї вулиці, він добряк по житті, за що, скажіть? Ви як ті звірі, скоти без людяності і святості; надіюсь Бог або люди вам відплатять...
Написав(ла) Олег Громов, коріний дрогобичанин (не журналіст)
09.12.2010
Коли у моїй країні говорять про свободу слова, незалежну пресу, "четверту" владу, то я розумію, що знову комусь треба підписати журналістів під власні інтереси. Політичні, фінансові тощо. Особливо помітно це під час виборчих кампаній. Наприклад, з'явилася в місті така собі газета "За сильну Україну", що працювала головно на теперішнього мера міста пана Радзієвського та його "команду". Пишу це слово в лапках, бо Олексій Васильович досвідчений партієць, тож до останнього дня ніхто й не здогадувався, під яким прапором він йтиме на вибори. Так само велася й "команда", якій на шпальтах видання співали "осанну" Анатолій Власюк та Леонід Гольберг, які один одного, як кажуть, не виносять "на дух".
Рано чи пізно найприємніший "по-місту-за-ручку-ходильний" та "одне-на двох-морозиво-жувальний" період залицяння плавно переходить у те, що прийнято називати "серйозними стосунками". Її батьки і Його родина вже давно перезнайомилися і при найменшій оказії обговорюють гіпотетичну дату весілля, наввипередки пропонують меню, рахують витрати на празникові строї для майбутніх тещі і свекрухи і з превеликим задоволенням постійно забувають, що головні дійові особи їх грандіозних весільних планів ще нічого не вирішили і якось так не дуже активно беруть участь у Великій Дискусії.
У вівторок (12 квітня 2011 року) у Дрогобичі відбудуться перші слухання на тему громадських рад і їх встановлення. Відповідно до інформації редакції, вже сформована громадська рада не є конструктивною, бо ініціатори створення власноруч вписують правила гри і учасників. Тому подаємо уривок зі статті "Громадські ради: криза демократії чи її розвиток?", автор Наталія Окша.
Вельмишановний мій Читачу.
Через рік у Росії - президентські вибори. За великим рахунком, нам усе одно, хто прийде до влади: чи залишиться Медведєв, чи повернеться Путін, чи олігархи поставлять когось третього. Україна від цього лише програє в будь-якому випадку.
Народне прислів’я говорить: "Людині ніколи не буває так добре, щоби не могло бути ще краще". Днями я мав змогу, у черговий раз, переконатися в справедливості цього стверджування. Йдеться про те, що 22-го березня о 14.30 год у приміщенні головного корпусу Дрогобицького педуніверситету ім. Івана Франка розпочнеться літературно-мистецьке свято під назвою: "Нездоланність слова". Там же буде представлена і література патріотичного змісту, видана фондом Фещенка-Чопівського.
Бачити навколо безлад - це страшно, але відсутність будь-якої перспективи лякає ще більше. Те, що з нашим суспільством щось не в порядку, стає щораз зрозумілішим навіть у рамках нашого рідного міста.
Гламур - це синонім розкішного життя. Витонченість, неперевершене відчуття стилю, високий рівень інтелекту. Культура спілкування, етикет, прийняті норми поведінки. На подібні "тусовки" люди зазвичай приходять виключно поспілкуватись, розширити круг знайомств, і зустріти старих друзів, а не "нажертися" алкоголю і не прилипнути до барної стойки, як це робить так звана "рагульня".
Минулого тижня депутати Трускавецької та Стебницької міських рад присвоїли Степанові Бандері звання почесного громадянина своїх міст. Депутати Дрогобицьких міської та районної, а також Бориславської міської рад до такого маразму не дійшли, засудивши антиукраїнські дії президента і суддів, які мають намір позбавити Провідника ОУН звання Героя України.
Україна відома світові не тільки працьовитим і обдарованим народом, багатими на чорноземи та підземні поклади корисних копалин землі, унікальним географічним розташуванням та помірним кліматом, краєвидами та багатющою історією народу і його надбаннями", але й, на жаль, іншим "здобутком" сучасності – високим рівнем корумпованості. Цей спрут міцними і довжелезними щупальцями охопив практично всі сфери суспільства, і живиться завдяки лицемірній владній верхівці країни.
Від редакції Дрогобич Інфо: ми просто не могли не опублікувати цю статтю пана Власюка. Адже на цю болючу для Дрогобича тему ми вже писали на 
Щоденно з екранів телебачення, газетних та інтернет-сторінок ллється потік бруду в сторону лікарів. Бач, найбільші корупціонери в державі. Дійшло до того, що до лікарів немає найменшої поваги з боку населення. В очі одне, поза очі – лайка... Двері в кабінети ногами відкривають, і вже(!) вже(!) дай відповідь, дай довідку, проконсультуй...
Коли у моїй країні говорять про свободу слова, незалежну пресу, "четверту" владу, то я розумію, що знову комусь треба підписати журналістів під власні інтереси. Політичні, фінансові тощо. Особливо помітно це під час виборчих кампаній. Наприклад, з'явилася в місті така собі газета "За сильну Україну", що працювала головно на теперішнього мера міста пана Радзієвського та його "команду". Пишу це слово в лапках, бо Олексій Васильович досвідчений партієць, тож до останнього дня ніхто й не здогадувався, під яким прапором він йтиме на вибори. Так само велася й "команда", якій на шпальтах видання співали "осанну" Анатолій Власюк та Леонід Гольберг, які один одного, як кажуть, не виносять "на дух".